Блог вчителя зарубіжної літератури Гороховської Світлани Федорівни

ВСТУП У ХХ ст. українська література розвивалась не лише на теренах України, але й за її межами. Незважаючи на певну ізольованість від материкової України, література діаспори означеного періоду є невід’ємною частиноюісторії української літератури. У силу відомих ідеологічних заборон за часів тоталітарного режиму літературні постаті діаспори не були відомі в РадянськійУкраїні. Увага до вивчення творчості українських емігрантів активізувалася в роки перебудови, не згасає й до сьогодні. М. Сорока вбачає одну з причин інтересу до літератури діаспори у її змістовому наповненні: «це величезний шар естетичних і філософських ідей, певних формальних досягнень, це спроба осягнути українську історію й показати в ній ту, заМ. Шлемкевичем, «загублену українську людину» [3, с. 150]. Серед когорти поетів-емігрантів цікавою для нас є маловідома на літературній сцені постать Федора Ткачука. Цікавою тому, що це наш земляк, волинянин, який ходив тими ж стежками, лугами, що й ми, бачив і оспівував

ВСТУП У ХХ ст. українська література розвивалась не лише на теренах України,  але й за її межами. Незважаючи на певну ізольованість від материкової України, література діаспори означеного періоду є невід’ємною частиною історії української літератури. У силу відомих ідеологічних заборон за часів тоталітарного режиму літературні постаті діаспори не були відомі в Радянській Україні. Увага до вивчення творчості українських емігрантів активізувалася в роки перебудови, не згасає й до сьогодні. М. Сорока вбачає одну з причин інтересу до літератури діаспори у її змістовому наповненні. «Це величезний шар естетичних і філософських ідей, певних формальних досягнень, це спроба осягнути українську історію й показати в ній ту «загублену українську людину» [6, с. 150]. Серед когорти поетів-емігрантів цікавою для нас є маловідома на літературній сцені постать Федора Ткачука. Цікавою тому, що це наш земляк, волинянин, який ходив тими ж стежками, лугами, що й ми, бачив і оспівував красу нашого краю